На Шрі Ланку ми з нареченою вирішили поїхати у весільну подорож. Вибір пав саме на цю країну за декількома критеріями:

1) не потрібна віза (і якщо прилітаєш не чартерним рейсом, а звичайним, то взагалі не платиш в аеропорту ніякі збори- дрібниця, але прємно );

2) по природі і клімату – це просто якийсь РАЙ;

3) по ціні- набагато дешевше чим Балі чи Тайланд;

4) з наших знайомих ще ніхто там не був, а бути першовідкривачами досить цікаво.

Всі знайомі та родичі, хто чув куди ми збираємось робили квадратні очі і питали «Чого ви туди сунетесь? Там же сезон дощів та взагалі ще й війна.» Але війна закінчилася за місяць до нашого приїзду. А завдяки моїй новій Skypовскій знайомій Крістіні (українка, котра вже 3 роки живе на Шрі Ланці) я дізнав що дощі там переважно вночі і вони взагалі короткочасні.

У виборі готелю допомогла наша знайома туроператор Юля (за що їй велика вдячність). Серед запропонованих нею 5 готелів ми вибрали Blue Water, який знаходиться у місті Ваддува, і не пошкодували.

І ось нарешті через 2 дні після весілля ми в літаку відриваємося від злітної смуги аеропорту Бориспіль. Компанія AirArabia виявилася не найкращою, але найдешевшою. І тому сервіс відповідає цінам. Їжа та напої тільки платні (вода безкоштовно), а сендвічі на вид не дуже, і як виявилося пізніше- на смак теж резина.  Летіли спочатку 5 годин до Шарджі (ОАЕ), там пересадка 2 години, і потім ще 4 години до Шрі Ланки. В аеропорту нас чекав російськомовний гід (хоча за їхнім часом було 3 години ночі) і разом з водієм вони відвезли нас двох до готелю. Сон як рукою зняло. Ми їхали заворожені цією красою і тільки крутили головами по сторонам. Це неначе була якась інша планета, ВСЕ інше: і люди, і природа, і будівлі, і повітря.

Десь через годину ми приїхали в готель. Нас зустріли, попросили документи і самі все оформили буквально за 5 хв. І вже через 10-15хв. Ми зайшли в номер і ахнули : балкон виходив на океан, до якого було 70-80 метрів. Дивитися на океан з висоти 3-ого поверху- ЦЕ ЩОСЬ.

Розповідати про готель і про Шрі Ланку марна трата часу – це треба бачити вживу.

Про їжу. У нас було дворазове харчування: сніданок та вечеря. Але ми так наїдалися, що цього хватає. Готель взагалі не працює по системі All inc., і тому вся випивка (вода також) платна. Причому ціни не маленькі : бутилка вина – 2800рупій (25$), пиво 0,5л–350рупій (3$), проста вода 0,5л–100рупій (0,9$). Але не будь ми справжніми хохлами можливо б і купляли все в готелі, але не тут-то було. Ми їздили в супермаркет або навіть звичайний магазин і там вже купували :пиво 0,33л –70рупій (0,6$),проста вода 1,5л –55рупій (0,5$). Так і викручувались.  Їжа в готелі смачна та різноманітна, багато гострого, але до цього швидко звикаєш і вже через тиждень шукаєш «де ж та гостренька риба?». Влаштовувалися тематичні вечори : кухня Шрі Ланки, кухня Монголії і т.д. Були вечори від шеф-кухара (без шведського столу, а з меню з кількома блюдами на вибір). Фруктів завжди багато: банани, ананаси, папая, диня, кавун, лайм, рамбутан, манго, фініки…. і це ще не повний список!!! Да-а-а ананасами я там душу відвів. (Ананаси там коштують в гірських районах дуже дешево: самий великий, таких в Україні я не бачив, коштував в переводі на наші гроші 4,5грн.) Багато різноманітної випічки та солодощів. Так, ладно, досить, бо згадую і слиною давлюся.

Про обслугу. Персонал, як і всі люди на острові привітний та доброзичливий. Одне тільки не сподобалось- Pool-boys, що розносять матраси, трохи нагловаті. Прибирання в номері кожного дня, і можливе не тільки зранку, а й протягом дня якщо вивісити табличку (при цьому чайові ми залишали через раз).

Океан- це ЩОСЬ. І хоча постійно висів червоний прапор (купатися заборонено) славянська душа не для цього перетинала 3 часові пояси, щоб барахтатися як німці чи англійці в басейні. І ми купалися в океані. Правду кажучи поплавати можливості нема,бо хвилі занадто сильні,але пострибати на океанічних хвилях-заняття не для слабкодухих. Якщо одна хвиля йде по-коліна, то вже наступна може накрити з головою. І ще вони неймовірно сильні, і несуть тебе то до берегу, то тягнуть в океан. Дно мінялося майже щодня, і там де вчора була коса, сьогодні могла бути яма. Також було 2 басейни 1,4 та 1,7м глибиною,сполучені між собою каналом 1,2м глибиною.

Так як червень-це не сезон, і людей було малувато, то анімація працювала так собі. Але щодня було водне поло. Також на території готелю є 2 тенісні корти (4,5$-1год.), будинок для сквошу (4,5$-1год.), пінг-понг, великі (70-80 см) шахи (безкоштовно), тренажерний зал. Є великий СПА-центр (але ціни там кусаються, в Туреччині в 3-4 рази дешевше). Кожний вечір була жива музика. В п’ятницю та суботу була дискотека, але оскільки основний контингент-це люди більш старші, то на дискотеці крім офіціантів нікого не було.

Тепер про погоду. Хоча з травня по листопад на Шрі Ланці сезон дощів, але наш відпочинок вдався на 100%. Ми були там 18 днів, з них дощ переривами йшов майже весь день тільки 1 раз, при цьому t була 28-32. А так дощі були переважно вночі. А якщо вдень, то 1раз і буквально 15-20 хв. Ніхто навіть матраси з лежаків не забирав, а просто скручували їх, і через пів-години вже знову загорали під пальмами. Доречі загорати на відкритому сонці майже не можливо- можна згоріти, при цьому ми користувалися кремами з 50 рівнем захисту. І скажу я вам, що ніякі пляжні парасольки не замінять живі пальми з королівськими кокосами.

Про екскурсії. З екскурсій ми їздили в Галле і в Канді. Екскурсії на Шрі Ланці- це окрема поема. Так екскурсія в Галле включає в себе: черепахову ферму, прогулянку по річці Маду (приблизно 1год.) на моторному човні, музей масок, старовинна голандська фортеця, купання в затоці з кораллами та черепахами. І все це за ціною 30$ за 1(спочатку було 50$ за 1). А екскурсія в Канді включає в себе:ботанічний сад, ювелірну фабрику, чайну плантацію, чайну фабрику, «слоновий питомник» (де мешкає 75 слонів), катання на слонах (за окрему плату), сад спецій, храм зуба Будди. І все це за ціною 150$ за 2(спочатку було 100$ за 1). Коротше кажучи треба всюди торгуватися. Я інколи збивав ціну на сувеніри в 4 рази,коли просили 20$, а потім віддавали за 5$. Під час екскурсій можна зупинитися де завгодно: хоч ресторан, хоч супермаркет, хоч будь де. В цьому переваги, що екскурсії на Шрі Ланці індивідуальні, від 2-ох чоловік. Машина з кондиціонером, водій та гід в вашому повному розпорядженні цілий день. Також їздили в столицю Коломбо на таксі за 4 чол. заплатили 40$ (20км в одну сторону, їздили до набережної,там гуляли близько години, потім по магазинах і потім 20км назад в готель). На тук-туці (такий трьохколісний мотоцикл) це коштує 16$ за двох. В банк (2км) і назад в готель на тук-туці домовились за 2,5$.

Можливо 18 днів і багато, але їхати з острову нам не дуже хотілося. Побувати там раджу кожному. Це екзотика, якої не замінить жодна Туреччина чи Єгипет. Люди в переважній більшості живуть дуже бідно, але не втратили своєї доброти і до туристів завжди посміхаться. Щоб побачити справжню Шрі Ланку раджу не сидіти в готелі, як це роблять європейці, а так як ми просто пішки пройтись по узбережжю на кілька км від готелю, по місту, по центральним і маленьким вуличкам, по автобусним та залізничним станціям. От тоді ви дійсно зрозумієте Шрі Ланку. А природа там всюди ПРОСТО СУПЕРОВА.

Багато чого я ще не розповів, бо тоді вийде не відгук, а треба видавати цілу книгу. Якщо ви збираєтесь на Шрі Ланку, і зокрема в готель Blue Water, то я з радістю відповім на всі запитання, пишіть на мило Vadyaboy@rambler.ru.